Пам'ятка про отримання відпустових благодатей, пов’язаних з таїнством Євхаристії

Луцьк, 16 листопада 2011 р.

Pro memoria

в справі можливостей отримання відпустових благодатей,

пов’язаних з таїнством Євхаристії

            Римсько-католицька Церква в Україні переживає час підготовки до першого Всеукраїнського Євхаристійного Конгресу, котрий відбудеться на переломі травня – червня 2012 року. Очікуючи на це виняткове вшанування Євхаристійної Тайни, постійно усвідомлюємо, що вона є “джерелом і водночас вершиною всього християнського життя” (Lumen gentium, 11). З огляду на цілковите та більш плідне використання Христового дару любові, в перспективі Євхаристійного Конгресу нагадуємо пастирям та вірним про можливість отримання відпустів (див. ККП, кан. 992-997), безпосередньо пов’язаних із таїнством Євхаристії.

            Згідно з Enchiridion induligentiarum, (№ 7-8; 27), повний відпуст (котрий можна отримати тільки один раз впродовж дня) уділяється вірному:

–                   якщо він навідує Пресвяті Дари та адорує їх хоча би півгодини;

–                   якщо він у Великий Четвер під час процесії з Пресвятим Таїнством після Святої Меси Вечері Господньої побожно відчитає (відспіває) слова Пресвята Господня Тайно (Tantum ergo);

–                   якщо він побожно візьме участь в урочистій євхаристійній процесії, особливо в урочистість Пресвятого Тіла і Крові Господньої;

–                   за побожну участь в літургійному обряді закінчення євхаристійного конгресу;

–                   якщо він приймає Перше Причастя або бере участь в такому святкуванні;

–                   якщо він у будь-яку п’ятницю Великого Посту після прийняття Причастя помолиться перед розп’яттям молитвою Ось я, о добрий Ісусе;

–                   за участь у приміційній Святій Месі або в Месі з нагоди річниці свячень пресвітерату чи консекрації єпископа.

Благодать часткового відпусту вірянин може отримати тоді, коли:

–                   навідує Пресвяті Дари;

–                   прославляє Господа Ісуса, присутнього в Пресвятих Дарах, словами молитви, затвердженої Церквою (напр. Adoro te devote);

–                   духовно приймає Святе Причастя;

–                   молиться словами вдячності після прийняття Причастя, відмовляючи відповідні молитви, напр. Душо Христова або Ось я, о добрий Ісусе.

Нагадуємо, що отримання повного відпусту можливе лише за виконання чотирьох обов’язкових умов:

1.                 сповідь (після однієї сповіді можна отримати більш ніж один відпуст);

2.                 євхаристійне Причастя (після одноразового його прийняття можна отримати лише один повний відпуст);

3.                 молитва в наміреннях Папи (одна молитва уможливлює лише один повний відпуст);

4.                 внутрішній намір повного розриву з гріхом, у тому числі з повсякденним.

Благодать відпусту дає вірному допомогу у відпокутуванні кар за гріхи та підтримує його на дорозі до спасіння. Отримання відпусту нехай  допоможе  плідно “відкрити головне значення Євхаристії в житті християнина” (Sacramentum Caritatis, 21). Очікуючи Конгресового святкування спасаючого Господа, нехай особисті зустрічі з євхаристійним Христом укріплюють серця вірних та додають  сил  у виконанні щоденних обов’язків.

+ Маркіян Трофим’як

Голова Комітету

Першого Євхаристійного Конгресу

Римсько-Католицької Церкви в Україні

Звернення про складання духовних дарів на потреби Євхаристійного Конгресу

Луцьк, 16 листопада 2011 р.

Звернення

до духовенства, богопосвячених осіб та вірних

Римсько-Католицької Церкви в Україні

про складання духовних дарів на потреби Євхаристійного Конгресу

І Всеукраїнський Євхаристійний Конгрес Римсько-Католицької Церкви в Україні буде публічною і урочистою маніфестацією віри в живу присутність Христа в Євхаристії, а також має служити оживленню євхаристійної побожності серед вірних – тому потрібне добре приготування, в тому числі й духовне.

Церква завжди піклувалася про формаційний вимір літургії, а особливо Таїнства Євхаристії, для спільноти вірних чи поодиноких осіб. Згідно з настановами ІІ Ватиканського Собору, Церква особливо дбає «щоб християни [...] у святих відправах приймали свідому, побожну і дієву участь, щоб вони формувалися Божим Словом, укріплялися при столі Господнього Тіла і складали Богу подяку, та, жертвуючи непорочну гостію не лише руками священика, а й разом із ним, вчилися самих себе приносити в жертву за посередництвом Христа, з кожним днем вдосконалювалися в єдності з Богом та між собою» (Sacrosanctum Concilium 48).

У період приготування до Євхаристійного Конгресу духовенство та вірні Церкви реалізовують заплановані пастирські заходи. Їхнім духовним збагаченням та додатковою підтримкою нехай будуть духовні пожертви в наміреннях Конгресу. Душпастирі наших спільнот отримали принагідні бланки, в яких у відповідній рубриці можна добровільно зобов’язатися до конкретної молитовно-аскетичної практики в наміреннях плідної спасительної діяльності Христа в людських серцях під час днів Конгресу. Конгресові декларації залишаться анонімними, адже безпосереднім адресатом цих постанов є сам Господь Бог, котрий «знає серця всіх» (Діян 1, 24). Духовна жертовність нехай практикується в період приготування Конгресу і також під час його перебігу.

Духовна активність на потреби Конгресу не конче мусить тягнути за собою додаткові практики, відмінні від реалізованих до цього часу під час приватної побожності. Отже, прийнятий намір підтримки Конгресу, записаний в декларації, може стосуватись вже практикованих молитовно-аскетичних практик – головне, щоб їм товаришував чіткий намір духовної підтримки Євхаристійного Конгресу.

До кінця грудня поточного року душпастирі отримають від вірних конгресові декларації, щоб якнайшвидше передати їх до Єпархіального Управління з метою архівації. Частина цих декларацій буде нестися серед інших дарів під час урочистої Літургії на закінчення Євхаристійного Конгресу.

Вже на етапі приготування виразно видно, яку велику силу має спільна діяльність та спільна молитва, яка єднає нас навколо живого Христа. Тішать та надихають оптимізмом різні форми активності не лише священиків, але й мирян. Адже сама ідея конгресу народилася в серці ревний католиків-мирян. Нехай наші спільні зусилля, мотивовані глибокою вірою та любов’ю до Євхаристії, сформують в кожному з нас «нову людину, створену за подобою Божою, у праведності та святості істини» (Еф 4, 24).

+ Маркіян Трофим’як

Голова Комітету

I Євахристійного Конгресу

Римсько-Католицької Церкви в Україні